На яких островах шукати Ростовщика Лукʼянова

Де ховається організатор афери з залученням коштів у кредитну спілку "Ростовщик" Сергій Лук'янов, цікавить величезну кількість українців. Їх близько десяти тисяч. Таку кількість наївних вкладників вдалося обдурити досвідченому аферисту Лук'янову, адже він вже перебував на зоні за подібний злочин. Люди, що виїхали з України, нібито бачили його: хтось на Пальма де Майорці, хтось у Флориді, а хтось у далекому В'єтнамі. Правоохоронні органи України не збираються його шукати, як і більшість інших аферистів, які під прикриттям різних бізнес-середовищ, таких як клуб "Прізма" і "Бізнес-молодість", роз'їхалися по світу, щоб далі дурити наївних інвесторів, але вже не з України. Сподіватися на те, що поліція буде розшукувати організатора "Шахрайського інвестпроекту", не варто, адже всі заяви закінчувалися направленнями обманутих інвесторів до господарських судів. "Пробуйте вигравати суди і повертати свої кошти" — таку відповідь отримували вкладники. Правоохоронці прекрасно знають, що ніяких активів у компанії немає. Все до останньої копійки Сергій Лук'янов вивів з рахунків як кредитної спілки, так і виробничого кооперативу "Ростовщик". А ніяких застав, які нібито залишали люди в ломбарді, так само не існує. Адже ломбардів не існувало.

Далі я ділюся своїм досвідом інвестування та трохи розкажу, як була побудована афера.

Проєкт Лук'янова завершився невдало. Протягом двох років він відкривав нові точки залучення коштів. На залучені від київських інвесторів гроші він відкрив представництва кредитної спілки «Ломбард» Ростовщик-Лук'янова у Харкові, Одесі та планував відкривати ще. Однак у нього виникли проблеми із залученням коштів до кредитної спілки, тому після чергової перевірки Національного банку вкладники вирішили перекласти свої гроші до виробничого кооперативу Лук'янова, який, за їхніми словами, дозволяв виплачувати ті відсотки, які обмежує Національний банк.

Нагадаємо, багато хто бачив офіс Лук'янова на Хрещатику. Ймовірно, він був створений для привернення уваги та демонстрації серйозності контори. Жодна фінансова організація не пропонувала таких високих відсотків, як Лук'янов, хоча для мікрофінансових організацій такі відсотки були цілком підйомними. Під час буму багато власників мікрофінансових організацій залучали значні суми грошей під такі відсотки.

Сам Лук'янов з вкладниками не спілкувався, але любив проводити різні розіграші серед вкладників. Наприклад, перед Новим роком можна було виграти поїздку до Туреччини, телефон та інші подарунки, що приваблювало старшу аудиторію. Виплати здійснювалися регулярно, хоча забрати свої гроші було досить складно. При подачі заявки ви втрачали всі відсотки, які були нараховані за цей період, і отримували суму за вирахуванням коштів протягом місяця.

З початком воєнних дій Лук'янов опублікував відео з повідомленням про припинення всіх виплат у зв'язку з воєнним станом. Через два тижні телефони в усіх офісах перестали відповідати, а сам він зник, звільнивши працівників. За рік до припинення діяльності Лук'янов замінив паперові договори на особисті кабінети на порталі кредитної спілки. Це викликало недовіру, і з’явилися чутки, що він вже був причетний до шахрайства з інвесторськими коштами.

Мій досвід показує, що з 300 тисяч гривень вдалося повернути лише 120 тисяч за 1,5 роки виплат відсотків. Решту можна вважати втраченою, оскільки жодного ломбарду Лук'янова не існувало. Гроші збиралися під ідею ломбарду, а ювелірні вироби, які фігурували в рекламі, не існували. Ніхто з вкладників не отримав свої гроші назад.

Що стосується поліції, вона відмовляється приймати заяви про шахрайство, посилаючись на те, що це питання ділових відносин, і рекомендує звертатися до господарських судів. Київські адвокати заробляють на цьому, обіцяючи виграти будь-який процес за 100 доларів. Проте ні кредитна спілка "Ростовщик", ні виробничий кооператив не мають майна, кошти витрачалися на рекламу та оренду приміщень, і, ймовірно, поїхали разом з Лук'яновим.

Вкладники, які зібралися в Києві для координації дій, оцінюють загальну суму зібраних Лук'яновим коштів у три мільйони доларів. Частина з них пішла на рекламу та оренду, дещо виплачувалося вкладникам як відсотки. Поліція може зацікавитися справою Лук'янова лише тоді, коли зрозуміє, скільки може на цьому заробити. Але, швидше за все, до того моменту Лук'янов вже зникне разом з грошима.

Лук'янов зник, як і більшість подібних шахраїв, і, ймовірно, зараз насолоджується життям на гроші інвесторів десь на іспанському узбережжі.